-
1 алюмінь
алюмінь м.алюминий (ср. гліняк) -
2 алюмінати
-ів; мн. ч., хим.алюмина́ты -
3 алюмінатний
алюмина́тный -
4 алюмініди
-ів; мн. ч., хим.алюмини́ды -
5 алюмінієвий
алюми́ниевый -
6 алюмінієво-калієвий
алюми́ниево-ка́лиевый -
7 алюмінієво-магнієвий
алюми́ниево-ма́гниевый -
8 алюміній
-ю; хим.алюми́ний -
9 алюмінійований
алюмини́рованный -
10 алюмінійорганічний
алюминийоргани́ческий -
11 алюмініт
-у; мин.алюмини́т -
12 алюмініювати
алюмини́ровать -
13 алюмінований
алюмини́рованный -
14 алюмінографія
полигр.алюминогра́фия -
15 алюміноз
-у; мед.алюмино́з -
16 алюмінотермічний
алюминотерми́ческий -
17 алюмінотермія
хим.алюминотерми́я -
18 алюмінувальний
алюмини́рующий -
19 алюмінування
алюмини́рование -
20 алюмінувати
алюмини́ровать
См. также в других словарях:
алюмінат — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
алюмінієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
алюмінієво-калієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
алюмінієво-магнієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
алюмінієвокислий — прикметник … Орфографічний словник української мови
алюміній — іменник чоловічого роду хімічний елемент … Орфографічний словник української мови
алюмінійорганічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
алюмінотермія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
алюм. — алюм. алюминиевый Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
алюмінієвий — а, е. Прикм. до алюміній. Алюмінієві поклади. || Зробл. з алюмінію. || Признач. для добування алюмінію з руди … Український тлумачний словник
алюміньовий — ва, ве, Пр. Алюмінєвий. Прикм. до алюмінь. Тоты лыжкы сут алюміньовы … Словник лемківскої говірки